П`ятниця, 29.03.2024, 13:16
Вітаю Вас Гость | RSS

КЛУБ "МІЖНАРОДНИК"

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Наукові статті, Доклади » РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН » ВЕЛИКИЙ БЛИЗЬКИЙ СХІД » Новий характер ядерного питання Ірану за М. Ахмадінеджада
Новий характер ядерного питання Ірану за М. Ахмадінеджада
КатяДата: Субота, 12.11.2011, 23:50 | Повідомлення # 1
Магистр
Група: Проверенные
Повідомлень: 27
Репутація: 0
Статус: Offline
Новий характер ядерного питання Ірану з приходом до влади М. Ахмадінеджада (2005-2006 рр.)
Новий етап відносин між Іраном та міжнародною спільнотою з питань ядерної політики розпочався з приходом до влади, 26 червня 2005 року, нового президента Ірану Махмуда Ахмадінеджада. На своїй першій прес-конференції М. Ахмадінеджад підкреслив, що Іран продовжить розвиток національної ядерної програми, оскільки ядерні технології потрібні країні для енергетичних, медичних, сільськогосподарських цілей і наукового прогресу. Разом з тим президент готовий продовжити переговори з ядерної програми з «європейською трійкою», але за умови визнання за Іраном права на використання атомної енергії. Позиція Ірану на переговорах з країнами ЄЄ та США стає жорсткішою, оскільки нове керівництво країни почало відстоювати безкомпромісне право Ірану на розвиток ядерних технологій.
1 серпня 2005 р. в листі до МАГАТЕ офіційний Тегеран визнав, що раніше діяв таємно і не надавав всі деталі ядерної програми, уникаючи обмежень в ядерній галузі. 8 серпня 2005 р. не зважаючи на ноти протесту «європейської трійки» Тегеран зняв пломби з обладнання в Ісфаханському ядерному центрі та розпочав роботи з конверсії урану. Таким чином, зусилля зі сторони Великобританії, Франції та ФРН не змогли вирішити кризи навколо ядерної програми Ірану. Не мали успіху і пропозиції РФ про приєднання Ірану до роботи багатонаціонального підприємства із збагачення урану в Ангарську (Іркутська обл.) в обмін на припинення іранської програми збагачення.
11 серпня 2005 р. Рада управляючих МАГАТЕ на екстреному засіданні у Відні в відповідь на дії Ірану прийняла резолюцію щодо іранського «ядерного досьє». По-перше, висловлювалось занепокоєння відновленням Іраном робіт з конверсії урану та виражалася надія на подальший розвиток діалогу. По-друге, від Ірану вимагали припинити будь-які роботи, пов’язані зі збагаченням урану, включаючи виробництво сировинних матеріалів в Ісфаханському ядерному центрі. По-третє, Генеральний директор МАГАТЕ повинен до 3 вересня 2005 р. доповісти Раді керуючих МАГАТЕ про стан виконання Іраном зобов’язань з ДНЯЗ. Крім вище перерахованих положень, резолюція констатувала факт порушення Іраном Паризьких домовленостей 2004 р. Наголошувалось, що в доповіді Генерального директора МАГАТЕ зафіксовано, що всі задекларовані ядерні матеріали в Ірані обліковано і що ці матеріали не використовуються для заборонених робіт. Разом з тим ще залишаються питання, пов’язані з ядерною програмою Ірану, які мають бути вирішенні. Також МАГАТЕ звернуло увагу на те, що експерти Агентства не можуть надати висновків про відсутність не задекларованих ядерних матеріалів та робіт.
Водночас, резолюція не містила пункту про передачу «ядерного досьє» Ірану до Ради Безпеки ООН. Хоча резолюція і виявилась більш м’якою, ніж домагались США, однак Іран відкинув її, не відмовляючись від подальшого діалогу. Більше того, іранський представник у МАГАТЕ С. Насері попередив, що «США і насамперед європейці жорстко прорахуються, якщо підуть шляхом конфронтації». Керівництво Ірану заявило про можливість запровадження нафтового ембарго та виходу з ДНЯЗ.
Перехопивши ініціативу ведення дипломатичного діалогу у «європейської трійки», РФ у листопаді 2005 р. звернулася до іранського керівництва із пропозицією створення спільного підприємства із збагачення урану на російській території. Іран висловив свою зацікавленість у реалізації даної пропозиції, проте однозначної відповіді не прозвучало. Після обнародування російською стороною проекту створення спільного підприємства зі збагачення урану Тегеран зробив вигляд, що ніякої пропозиції він не отримував і на жодні умови не погоджувався.
Позиція іранського керівництва змінилась на початку 2006 р., в ході візиту до Тегерану (7-8 січня) російської делегації на чолі з заступником секретаря Ради безпеки РФ В. Соболєвим. Сторони домовились про продовження ведення консультацій щодо будівництва спільного підприємства. Переговори з питань даного проекту тривали близько місяця. Проте, іранська влада висунула умови, що були неприйнятними ні для Європи, ні для РФ. Суть іранських вимог полягала в тому, щоб обмежити роботу спільного підприємства двома роками, після чого збагачення урану з російської території потрібно буде перенести на іранську. Також Іран обумовив допуск іранських спеціалістів на російські об’єкти та підтвердження права Тегерану на подальше проведення власних досліджень в сфері ядерних технологій.
Спекуляції навколо іранської ядерної програми значно посилились, коли Ісламська Республіка чітко продемонструвала, що, попри фактичний розгляд її «ядерного досьє» у Раді Безпеки ООН, держава не поступиться своїм прагненням створити повний ядерний паливний цикл. Про це неодноразово заявляв президент Ірану М. Ахмадінеджад у своїх численних промовах. У січні 2006 р. Іран повідомив МАГАТЕ про відновлення власних ядерних досліджень. 10 січня 2006 р. влада Ірану в присутності представників МАГАТЕ зняла пломби з ядерних дослідницьких центрів в Натанзі, Парсі та Фараянде.
Міжнародна спільнота досить гостро сприйняла повідомлення про відновлення Іраном ядерних досліджень. Європейські країни сподівались на вирішення проблеми дипломатичним шляхом, в той час, як влада Ізраїлю проводила широкомасштабну кампанію про можливість силового втручання у справи Ірану та шукала підтримки цієї ідеї за кордоном. Для зняття напруги довкола ядерної програми Ірану «європейська трійка» 30 січня 2006 р. провела переговори із заступником секретаря Вищої Ради національної безпеки Ісламської Республіки Іран Джавадом Ваіді. Проте, зустріч не дала бажаних результатів. Тегеран у черговий раз заявив, про готовність ведення дипломатичного діалогу, але, водночас, відмовився припинити дослідження у ядерній сфері. Після цієї зустрічі США, РФ, ЄС та Китаю, провівши переговори у Лондоні, погодились передати «ядерне досьє» Ірану на розгляд Ради Безпеки ООН. Представникам Москви та Пекіну вдалось досягнути ще однієї відстрочки. Передбачалося, що Рада Безпеки ООН буде лише проінформована про іранську ядерну програму, але жодні санкції проти Ірану вводитись не будуть хоча б до березня 2006 р.
До кінця січня 2006 р. адміністрації США вдалося переконати всіх постійних членів Ради Безпеки ООН, в тому числі РФ та Китай, що прийшов час передати «ядерне досьє» Ірану у відання Ради Безпеки ООН. Іранська влада зі своєї сторони заявляла, що в разі внесення іранського питання на розгляд Ради Безпеки ООН Іран припинить співпрацю з МАГАТЕ. Та вже жодні заяви та ультиматуми не могли зупинити процесу винесення іранського питання на розгляд Ради Безпеки ООН.
4 лютого 2006 р. Рада управляючих МАГАТЕ 27 голосами «за» (троє – «проти», п’ять – «утримались») прийняла рішення інформувати Раду Безпеки ООН про невідкладні заходи, які необхідно вжити Ірану для того, щоб зняти занепокоєння щодо військового характеру його ядерної програми. На що глава іранської делегації в МАГАТЕ Джавад Ваіді заявив, що Іран обмежує міжнародну інспекцію на своїх ядерних об’єктах і розпочинає повномасштабну програму зі збагачення урану. Того ж дня президент Ірану М. Ахмадінеджад наказав припинити виконання Додаткового протоколу до ДНЯЗ та інших видів співпраці, що виходять за його рамки, та розпочати дослідницьку та промислову діяльність необхідну для використання мирних ядерних технологій для виробництва енергії.
Такий розвиток подій навколо іранської ядерної програми приводить до формування антиіранської пропагандистської кампанії. Чиновники Конгресу США заявляли про підтримку президента Дж. Буша у разі прийняття рішення використати військову силу проти Ірану. Така позиція США підтримується керівництвом Ізраїлю. Крім того, в антиіранську пропагандистську кампанії ввійшла влада Іраку – повідомлялося, що іракський терорист Абу Мусаб аз-Заркауі переховується в Ірані.
Після передачі документів про ядерну програму Ірану з МАГАТЕ до Ради Безпеки ООН (7лютого 2006 р.) президент М. Ахмадінеджад заявив, що Тегеран ніколи не відмовиться від свого права розвитку мирного атома та пригрозив виходом Ірану із ДНЯЗ. Іранське керівництво направило до штаб-квартири МАГАТЕ у Відні вимоги зняти з ядерних об’єктів пломби Агентства та відеокамери спостереження. Вже 12 лютого представники МАГАТЕ виконали вимоги іранської сторони. Того ж дня у ЗМІ США з’явилась інформація про підготовку військової операції про Ірану. У свою чергу, міністр закордонних справ Франції Філіп Дуст-Блазі вперше виступив із звинувачення Ірану у незаконному розвитку військових ядерних технологій. Жорсткі заяви зі сторони французьких посадовців відображали зростаючу роздратованість країн ЄС з питань ядерної політики Ірану.
Протягом першої половини березня 2006 р. Іран вів дипломатичну гру для недопущення розгляду Радою Безпеки ООН документації з питань ядерної політики. Спочатку іранське керівництво оголосило про розгляд пропозиції РФ щодо будівництва спільного підприємства із збагачення урану. Згодом, делегація Ірану прибула до Відня для проведення переговорів з «європейською трійкою». Іранська сторона пропонувала вибірково припинити роботи зі збагачення урану: відмова від збагачення в промислових обсягах строком на 2 роки, але продовження збагачення в лабораторних умовах. Пропозиції Тегерану були відхилені і 8 березня 2006 р., заслухавши звіт Генерального директора МАГАТЕ Мохамеда Ель-Барадея, Агентство приймає рішення про передачу питання іранської ядерної програми на розгляд Ради Безпеки ООН.
США розгорнули активну антиіранську кампанію з метою підтримки введення нових жорсткіших санкцій проти Ірану. Американське керівництво здійснювало дипломатичний тиск на РФ, яка продовжувала спроби виступати в ролі одного з головних союзників Ірану. 16 березня 2006 р. Комітет з міжнародних справ Конгресу США схвалив законопроект, який передбачав введення жорстких економічних санкцій проти урядів та компаній країн, дії яких можуть сприяти розвитку енергетичного сектора економіки Ірану. Водночас в документі вказувалось на необхідність звернення уваги на співпрацю Ірану та РФ.
29 березня 2006 р. в Берліні відбулась перша зустріч глав міністерств закордонних справ країн постійних членів Ради Безпеки ООН (США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай) та ФРН з метою знайти шлях вирішення іранської ядерної проблеми. Дана зустріч започаткувала новий формат переговорів з Тегераном – Група 5+1 – п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН та ФРН.
На Берлінській зустрічі два члена Групи 5+1 – РФ та Китай – виступили проти введення будь-яких санкцій щодо Ірану. РФ наголошувала на необхідності дипломатичного вирішення іранського питання під егідою МАГАТЕ. Напередодні переговорів Рада Безпеки ООН підписала спільну заяву, текст якої був запропонований Великобританією та Францією. Протягом зустрічі у Берліні текст заяви зазнав значних змін завдяки позиціям РФ та Китаю. Цим країнам вдалося максимально пом’якшити формулювання документу з метою не допустити виходу Ірану з МАГАТЕ. Російські та китайські представники досягнули прийняття заяви Радою Безпеки ООН, в яка передбачала врегулювання іранської кризи під егідою МАГАТЕ. З тексту виключалися будь-які натяки на застосування санкцій проти Ірану, проте, в документі залишились положення, що відповідальність за підтримку миру лежить винятково на Раді Безпеки ООН.
Прийнята заява зобов’язувала Іран протягом 30 днів виконати вимоги МАГАТЕ та призупинити роботи із збагачення урану, а також відкрито співпрацювати з інспекторами Агентства. Фактично рішення Ради Безпеки ООН означало початок постійного залучення цього органу до справи врегулювання іранського питання.
Доволі сенсаційною стала заява президента М. Ахмадінеджада зроблена 11 квітня 2006 р. про успішне випробування на підприємстві в Натанзі каскаду з 164 центрифуг, у результаті чого було отримано збагачений уран реакторної якості. Така заява відразу викликала жорстку критику представників державного департаменту США, які зауважили, що Іран зробив черговий крок у невірному напрямі, відновивши діяльність із збагачення урану. 28 квітня 2006 р. Генеральний директор МАГАТЕ оприлюднив звіт, в якому наголошував на проблемі ядерної програми Ірану. В звіті зазначалося, що не дивлячись на більше як трирічні зусилля Агентства щодо вирішення іранської кризи, МАГАТЕ не може досягнути прогресу в наданні гарантій відсутності на території Ірану не задекларованих ядерних матеріалів та діяльності. Американські представники, заявляючи, що Іран створює ядерно бомбу почали активно лобіювати прийняття Радою Безпеки ООН нової більш жорсткої резолюції.
Отже, питання іранської ядерної програми набуло нового характеру з розглядом його Радою Безпеки ООН. Серед міжнародної спільноти з’являється дуалістичний підхід щодо можливих шляхів вирішення іранського питання. США та «європейська трійка» виступали за ведення жорсткої політики використання «паралізуючих» економіку санкцій та не відкидали можливість військового втручання у внутрішні справи Ірану. Китай та РФ відкидали можливість застосування будь-яких санкцій проти Ірану, наголошуючи на необхідності вирішення проблеми винятково дипломатичним шляхом. Напруженість у міжнародних відносинах провокував Ізраїль, який заявляв про односторонні силові акції проти Ірану у разі не припинення ним ядерних досліджень. Іран, в свою чергу, наголошував на беззаперечному праві розвитку власних ядерних технологій та за жодних умов не мав наміру відмовитись від нього.
 
Наукові статті, Доклади » РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН » ВЕЛИКИЙ БЛИЗЬКИЙ СХІД » Новий характер ядерного питання Ірану за М. Ахмадінеджада
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:




Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz