Динаміка розвитку подій навколо ядерної програми Ірану - Наукові статті, Доклади
Вівторок, 06.12.2016, 08:54
Вітаю Вас Гость | RSS

КЛУБ "МІЖНАРОДНИК"

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Наукові статті, Доклади » РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН » ВЕЛИКИЙ БЛИЗЬКИЙ СХІД » Динаміка розвитку подій навколо ядерної програми Ірану
Динаміка розвитку подій навколо ядерної програми Ірану
КатяДата: Субота, 12.11.2011, 23:53 | Повідомлення # 1
Магистр
Група: Проверенные
Повідомлень: 27
Репутація: 0
Статус: Offline
Динаміка розвитку подій навколо ядерної програми Ірану січень-жовтень 2009 р.
2009 р. можна вважати одним із найважливіших в історії постреволюційного Ірану. Внутрішньополітична криза, затягування врегулювання ірансько-американських відносин у зовнішньополітичній сфері, збереження та послідовне посилення власних позицій у ядерному питанні можуть серйозно вплинути на стан та статус Ісламської Республіки Іран (ІРІ). Початок 2009 р. став періодом дипломатичної активності країн світу у питанні врегулювання ядерної програми Ірану. 4 лютого 2009 р. у Вісбадені Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія та Китай привітали ініціативу нового президента США Барака Обами, який запропонував безпосередньо обговорювати з Іраном його ядерну програму (офіційно дипломатичні відносини між Іраном та США відсутні). Проте, Барак Обама під-час зустрічі з ізраїльським прем’єр-міністром Бенджаміном Нетаньягу (18 травня 2009 р.) зазначив, що «не буде вести переговори з Іраном довічно». За його словами Білий дім чекатиме до кінця 2009 р. і тоді робитиме висновки щодо користі від дипломатичного підходу.
Ситуація загострилась в червні після президентських виборів в Ірані, особливо після придушення виступів опозиції. У відповідь, країни-лідери ЄС Німеччина та Франція почали вимагати від міжнародної спільноти дотримання більш жорсткого курсу щодо Ірану. Президентські вибори стали початком найгострішої після ісламської революції політичної кризи в Ірані. Ядерна програма в даній ситуації відіграла роль зовнішнього імпульсу дестабілізації внутрішнього життя країни.
2 вересня 2009 р. Група 5+1 зустрілась у Франкфурті, щоб обговорити можливу політику стосовно Ірану, якщо ця країна не переконає світ, у тому, що не розробляє атомної зброї. Єдиної точки зору на проблему так і не вдалося знайти, оскільки Франція та Німеччина виступають за запровадження нових жорсткіших санкцій щодо Ірану, США наполягають надати перевагу спочатку дипломатичним методам, а Росія та Китай скептично ставляться до можливості запровадження нових санкцій.
Іранська ядерна програма стала предметом обговорення на засіданні Ради керуючих МАГАТЕ у Відні (7 вересня). Засідання проходило протягом п’яти днів за закритими дверима. Обговорювалась низка питань, таких, як: використання ядерної енергії, забезпечення ядерної безпеки, запобігання розповсюдженню зброї масового знищення. Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що Агентство опинилося у «глухому куті» в питанні контролю ядерних розробок Ірану. Мохаммед Ель-Барадеї закликав Іран тісніше співпрацювати з міжнародними інспекторами, щоб довести, що іранська ядерна програма не має військового спрямування.
Виступаючи на церемонії відкриття засідання Ель-Барадеї зазначив, що в певному сенсі відбулося поліпшення співробітництва між МАГАТЕ та Іраном. Офіційний Тегеран дозволив інспекторам МАГАТЕ здійснити перевірку дослідницького ядерного реактора в Натанзі. Він підтвердив, що Іран не припинив збагачення урану, а також залишив без відповіді запитання про цілі його ядерних розробок. Ель-Барадеї заявив, що іранське керівництво не веде переговори з МАГАТЕ щодо своєї ядерної програми. Ситуацію, що склалася довкола Ірану він назвав «безвихідною».
У зв’язку з цим Генеральний директор МАГАТЕ виділив три ключові моменти у вирішенні іранської ядерної проблеми: по-перше, Іран повинен співпрацювати з МАГАТЕ і дати відповідь Агентству на питання про цілі ядерних розробок; по-друге, іранське керівництво зобов’язане виконати положення Додаткового протоколу до ДНЯЗ; по-третє, офіційний Тегеран повинен розпочати дипломатичний діалог із міжнародною спільнотою щодо власної ядерної програми. Проте, на засіданні вдалося досягнути домовленості з іранськими представниками про новий формат співпраці між Іраном та МАГАТЕ.
9 вересня Іран заявив про свою готовність обговорити широке коло питань з представниками Групи 5+1 щодо мирного використання ядерної енергії. Одночасно, М. Ахмадінеджад відмовився вести переговори щодо «беззаперечного» права Ірану на володіння ядерною енергією і наголосив, що переговори не повинні торкатися іранської ядерної програми, яку Іран не має наміру зупиняти.
Питання ядерної програми Ірану винесли на розгляд в ході слухань Генеральної Асамблеї ООН. Офіційно 64-а сесія Генеральної Асамблеї ООН відкрилась 15 вересня. В рамках сесії Генеральної Асамблеї було проведено декілька зустрічей, на яких розглядалось питання ядерної програми Ірану.
23 вересня в штаб-квартирі ООН відбулася зустріч міністрів закордонних справ Групи 5+1 з питань іранської ядерної програми. Обговорювались подальші спільні кроки в політико-дипломатичному напрямку для того, щоб забезпечити переговорний процес з Іраном на основі взаємоповаги. Наступного дня пройшло засідання Ради Безпеки ООН на вищому рівні з питань роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення. Президенти Франції та Великої Британії наполягали на впровадженні жорстких санкцій проти Ірану. В свою чергу «велика 8» (США, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Росія, Японія) дали Тегерану три місяці для відмови від програми збагачення урану, у іншому випадку проти Ірану будуть застосовані нові міжнародні санкції.
Виступаючи з трибуни ООН, президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад критикував сучасний світоустрій та міжнародні політичні інститути. Іранський президент жодного слова не сказав про ядерну програму власної країни.
Сенсаційна подія відбулася наступного дня (25 вересня), коли під-час саміту «великої 20» в Пітсбурзі стало відомо, що в Ірані існує ще один завод зі збагачення урану. Офіційний представник МАГАТЕ підтвердив, що Іран проінформував Агентство 21 вересня в листі про будівництво в країні нової дослідницької установки зі збагачення урану. На прес-конференції після закінчення саміту Барак Обама заявив, що новий завод може бути використаний для виготовлення ядерної зброї. Обама не виключив можливість застосування військового втручання для вирішення проблеми. Президент США зазначив, що Іран повинен зробити вибір: або відмовитись від намагань отримати ядерну зброю, або ж продовжувати йти тим же шляхом, що приведе до конфронтації. Глави провідних країн світу, в тому числі і традиційних партнерів та «захисників» Ірану – РФ та Китаю, змушені були виступити із заявами щодо іранської ядерної програми.
Велика Британія та Франція звинуватили Іран у будівництві нового заводу без відома міжнародних організацій і поставили вимогу до грудня місяця 2009 р. змінити ядерну програму. Китай закликав Іран до співпраці з МАГАТЕ у вирішенні питання будівництва ще одного заводу по збагаченню урану.
Ізраїль попередив Захід, що якщо вони не застосують жорстких санкцій проти Ірану, то ізраїльське керівництво не виключає можливість нападу на іранські ядерні об’єкти.
Росія, коментуючи ситуацію, звернулася до США з пропозицією не піднімати питання про введення додаткових санкцій проти Ірану до проведення переговорів в Женеві, що були заплановані на 1 жовтня.
У відповідь на обвинувачення «великих» країн у несанкціонованому будівництві нового заводу, Махмуд Ахмадінеджад на прес-конференції в Нью-Йорку зробив шокуючу заяву, що «лідери західних країн, які звинувачують Іран пожалкують про свої звинувачення». Ахмадінеджад також відзначив, що «тиснути на Іран з приводу нового заводу – це велика помилка». «Тегерану нічого приховувати від міжнародних спостерігачів, - додав іранський лідер, - і його країна не зобов’язана інформувати адміністрацію Обами про кожне виробництво, що у нас є».
В свою чергу, глава організації з атомної енергії Ірану Алі Акбар Салехі заявив, що міжнародні інспектори зможуть оглянути новий завод після того, як пройдуть консультації з МАГАТЕ щодо визначення дати інспекції.
Досить показовим став наступний крок іранської влади: 27 вересня розпочалися широкомасштабні військові навчання Корпусу варти ісламської революції. В ході дводенних навчань відбулися успішні запуски ракет малої дальності класу «земля-земля» - «Тондар», «Фатех-110» і «Зальзаль» та балістичних ракет – «Шихаб-1» та «Шихаб-2».
Усі питання щодо ядерної політики Ірану відклали - їх розгляд відбувся 1 жовтня на Женевській зустрічі, де, окрім заступників глав міністрів закордонних справ Групи 5+1, був присутній верховний представник ЄС з питань зовнішньої політика та політики безпеки Хав’єр Солана. Інтереси Ірану представляв секретар Вищої Ради національної безпеки – Саід Джалілі.
В результаті проведених 1 жовтня в Женеві переговорів іранська сторона зіштовхнулась із консолідованою думкою міжнародної спільноти. Тим більше, що зустріч проходила після того, як стало відомо про будівництво Іраном поблизу м. Ком нового заводу зі збагачення урану. Дана зустріч показала, що протягом року після останніх переговорів в тому ж форматі літом 2008 р. не стільки змінилась ядерна політика Ірану, скільки позиція міжнародного співтовариства по відношенню до неї. Так, під час Женевської зустрічі не обговорювалась ядерна програма та право Ірану на збагачення урану. Вперше міжнародна спільнота вимагала від Ірану не закриття заводу зі збагачення урану, а забезпечення безперешкодного доступу співробітників МАГАТЕ на заводи, що будуються.
Після переговорів з’явилася інформація, що Іран погодився дозбагачувати отриманий на своїй території уран за кордоном. В результаті зустрічі було домовлено, що інспектори МАГАТЕ оглянуть новий завод по збагаченню урану поблизу м.Ком протягом двох тижнів. Хав’єр Солана заявив, що досягнуто домовленості з Іраном про можливість експорту іранського урану в інші країни для його дозбагачення.
3 жовтня генеральний директор МАГАТЕ прибув до Ірану, де він провів робочі зустрічі з президентом Махмудом Ахмадінеджадом та іншими чиновниками. Сторони домовились, що інспектори МАГАТЕ зможуть провести інспекцію нового заводу вже 25 жовтня.
19 жовтня на зустрічі у Відні МАГАТЕ запропонувало закуповувати ядерне пальне у інших країн. Для роботи реактора Ірану необхідно 116 кг урану збагаченого до рівня 19,75%. Рівень збагачення урану в Ірані не перевищує 5%. Пропонується, що низькозбагачений уран Іран буде відправляти в Росію на дозбагачення, а потім у Францію буде виготовлене необхідне ядерне пальне.
Проте, Іран виключив можливість постачання високозбагаченого урану з Франції, оскільки Париж не зумів «постачати ядерні матеріали в минулому». Іран оголосив про бажання купувати збагачений уран в інших країн напряму, не вивозячи власний низькозбагачений уран з країни. Тому, іранська сторона не затвердила запропоновану схему і попросила відкласти дане питання на невизначений термін.
Фактично переговори в Женеві, отримавши високу оцінку всіх учасників, створили компромісний фон у відносинах Іран – міжнародна спільнота. Стало зрозуміло, що позиція Вашингтону по відношенню до Тегерану пом’якшала та перейшла від конфронтації до конструктивного діалогу. Процесами, що розгорнулись довкола Ірану невдоволений Ізраїль. Відомий ізраїльський аналітик А. Бен зазначив, що міжнародна спільнота, швидше всього, змирилась з очікуваним ядерним статусом Ірану, а Ізраїлю залишається або ж завдати удару по Ірану, або ж чекати доки американська адміністрація погодиться зробити це сама.
Після прибуття інспекторів МАГАТЕ (25 жовтня) до Ірану для інспектування нового заводу поблизу м.Ком, іранська влада оприлюднила заяву, що їх країна готова співпрацювати з Китаєм з питань закупки та постачання збагаченого урану для дослідницького реактора.
27 жовтня Іран несподівано отримав союзника у питанні ядерної програми в образі Туреччини. Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган відвідав Іран, і в своєму інтерв’ю звинуватив Захід в «неправильному і несправедливому» ставленні до Ірану. Він також засудив Ізраїль за повідомлення про можливий удар по країні.
На сьогодні склалась досить складна ситуація. Іран відмовляється прийняти пропозицію Заходу щодо дозбагачення урану і повідомляє про готовність або самостійно збагачувати уран до рівня 20%, або ж закуповувати його в інших країн. Дана позиція повністю не задовольняє Групу 5+1 та МАГАТЕ.
Позиції представників влади західних країн стають дедалі жорсткішими. Бернар Кушнер, глава міністерства закордонних справ Франції стверджує, що «терпіння міжнародної спільноти увірвалось, і вони більше не сприймають іранської тактики затягувати переговори». Ангела Меркель, канцлер Німеччини наголошує, що «невизнання Іраном права Ізраїлю на існування є неприйнятним, і тому не можна дозволити режиму аятолл отримати ядерну зброю».
Хіларі Клінтон, держсекретар США наголошує, що Іран повинен прийняти пропозицію Заходу. Росія також тисне на Іран із вимогою передати 70% іранського низькозбагаченого урану на дозбагачення в Росії.
Глава МАГАТЕ звернувся до країн із закликом проявити максимальну стриманість і не застосовувати силові методи для ізоляції Ірану в обхід Ради Безпеки ООН.
А небезпека ситуації, що склалася полягає в тому, що якщо Іран дійсно намагається здобути для себе ядерну зброю, то це стане значним чинником порушення балансу сил в близькосхідному регіоні. Важливим фактором в даній ситуації є релігія. Іран – класична шиїтська країна. Враховуючи постійне протистояння між шиїтами та сунітами, варто зазначити, що отримання Іраном ядерної зброї приведе до дисбалансу відносин у всьому мусульманському світі. Мусульмани-суніти дуже побоюються іранської ядерної зброї. Тому можна цілком з упевненістю сказати, що ядерний Іран спровокує ядерну гонку на Близькому Сході. Все це може призвести до того, що і Саудівська Аравія, і Єгипет, і навіть Туреччина стануть ядерними. Тим більше, що фундамент можливої ядерної гонки уже закладено. Ще у квітні 2008 р. США звинуватили Сирію у незаконному будівництві ядерного реактора. Ізраїль, у свою чергу, заявивши, що він має достатньо підстав розглядати будівництво реактора як спробу створення ядерної зброї, здійснив авіа удари по території Сирії. На сьогоднішній день, Сирія повністю підтримує ядерну програму Ірану, і готова всіляко сприяти її розвитку. Йорданія та Єгипет висловлюють своє бажання будувати атомні станції з мирними цілями. З подібними заявами виступають Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар та Об’єднанні Арабські Емірати. Отже, у випадку отримання шиїтським Іраном ядерної зброї виникне абсолютно нова геополітична ситуація, котра може повністю змінити правила гри в усьому світі.
Також, можливість створення Іраном ядерної зброї є абсолютно неприйнятною для Ізраїлю. В той час, коли американська адміністрація не може вплинути на ситуацію, Європа лише офіційно декларує свою позицію нічого конкретного не роблячи, а Росія допомагає Ірану, Ізраїлю не залишається іншого вибору, як взяти на себе ризиковану місію і після закінчення переговорів і санкцій, які виявляться неефективними, ізраїльтяни можуть почати діяти. Ізраїль опинився в досить складній ситуації. Місцеві аналітики припускають, що регіональна політика Обами припинила враховувати інтереси Тель-Авіву. В такому випадку, переговори між Іраном та США стають «каменем спотикання», на якому буде перевірена стратегічна міцність відносин Вашингтон – Тель-Авів.
Небезпека полягає в тому, що якщо Ізраїль скине хоча б одну бомбу на іранські ядерні об’єкти, то це перетворить Близький Схід на «вогняну кулю» і зрозуміло, що це вогнище матиме зовсім не локальний, і скоріше всього навіть не регіональний масштаб.
 
Наукові статті, Доклади » РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН » ВЕЛИКИЙ БЛИЗЬКИЙ СХІД » Динаміка розвитку подій навколо ядерної програми Ірану
Сторінка 1 з 11
Пошук:




Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz