Еволюція відносин Грузії та ЄС - Наукові статті, Доклади
Вівторок, 06.12.2016, 08:55
Вітаю Вас Гость | RSS

КЛУБ "МІЖНАРОДНИК"

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Наукові статті, Доклади » РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН » ЄВРОПА » Еволюція відносин Грузії та ЄС
Еволюція відносин Грузії та ЄС
КатяДата: Вівторок, 24.01.2012, 19:36 | Повідомлення # 1
Магистр
Група: Проверенные
Повідомлень: 27
Репутація: 0
Статус: Offline
Еволюція відносин Грузії та ЄС
Еволюцію відносин Грузії та ЄС їх можна поділити на два періоди. Перший, розпочинається після здобуття Грузією незалежності, коли Тбілісі розглядало ЄС у ролі стратегічного партнера. Даний період характеризується підписанням рамкових угод та створенням принципів співпраці між Грузією та ЄС.
Грузія та ЄС вперше встановили договірні відносини шляхом підписання Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), що була укладена 1996 року та набрала чинності у 1999 році. Вона заклала підгрунття для подальшого розвитку та поглиблення двосторонніх відносин.
Новий етап відносин пов’язаний з погіршенням двосторонніх відносин між Російською Федерацією та Грузією. Саме на даному етапі було зроблено заяву президентом Грузії Е. Шеварнадзе про необхідність вступу Грузії до складу ЄС. Заява пролунала у листопаді 2002 року у Парижі. Двосторонні відносини активізувалися після «трояндової революції» 2003 року. Країни ЄС висловили свою підтримку демократичним змінам в Грузії.
Важливим етапом відносин Грузії та ЄС стало приєднання Грузії до Європейської політики сусідства (ЄПС) у 2004 році. ЄПС дало можливість даптації законодавства Грузії до стандартів ЄС. В основному ЄПС знайшла своє відображення у підтримці ЄС реформ в Грузії щодо встановлення верховенства закону, а також стала основою для створення сприятливого клімату для інвестицій та бізнесу. ЄПС створило нові можливості для Тбілісі щодо реалізації плану про відновлення територіальної цілісності держави. У контексті ЄПС ЄС ухвалив Південно-Кавказький план дій (SCIP), що передбачав «мирне вирішення внутрішніх конфліктів».
Одним із напрямів співпраці Грузії та ЄС є реалізація шведсько-польської ініціативи «Східне партнерство» затвердженого Європейською Радою 20 березня 2009 року. 7 травня 2009 року у Празі Грузія разом з Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Молдовою та Україною підписала Спільну заяву Саміту «Східного партнерства». Співпраця у рамках даного проекту передбачає поглиблення відносин країн-учасниць і ЄС у сферах енергетики, транспорту, транзитної політики, малого та середнього бізнесу, створення міжнародного транспортного коридору.
З часу приєднання до ЄС двох чорноморських країн (Румунії та Болгарії у 2007 році), Євросоюз отримав стратегічну географічну присутність в регіоні та можливість виступити впливовим регіональним гравцем, так як це має місце у Середземномор’ї та в Балтійському регіоні. Це мало важливе значення для Грузії як чорноморської країни. Однак, ЄС нині не готовий використати повною мірою власний потенціал через відсутність єдиної стратегії щодо цього регіону. Сьогодні лише іде її оформлення, а взаємодія з державами регіону і безпосередньо з Грузією відбувається в рамках процесу розширення ЄС щодо Туреччини, ЄПС та „стратегічного партнерства” з Росією. Тобто, зовнішня політика ЄС у Чорноморському Регіоні нині базується в основному на двохсторонніх домовленостях з державами регіону.
Спробою створити єдині рамки для багатьох напрямків діяльності ЄС в Чорноморському регіоні була „Чорноморська синергія”, програмний документ, випущений у 2007 році. У цьому проекті активно бере участь і Грузія.
На сьогодні серед основних напрямків співпраці між Грузією та ЄС можна виділити торгівельно-економічні відносини, відносини у сфері енергетики, гуманітарну співпрацю та відносини у сфері забезпечення безпеки та стабільності на Південному Кавказі. Найактуальнішими на дануму етапі співпраці є відносини у гуманітарній сфері. ЄС є найбільшим донором Грузії.
В економічній області ЄС потенційно є головним західним торговим партнером Грузії і джерелом інвестиційного капіталу. Країни ЄС допомагають у проведенні законодавчих реформ у сфері економіки і підтримують Грузію у вступі до СОТ. Сьогодні товарообіг між Грузією та ЄС характеризується від’ємним сальдо для Грузії.
ЄС відіграє провідну роль у врегулюванні суперечок між Грузією та Росією. Ще у 2006 році член Єврокомісії Беніта Ферреро-Вальднер, перебуваючи в Тбілісі, заявила, що ЄС готовий виступити посередником у врегулюванні суперечливих питань між Росією та Грузією. ЄС відіграло роль посередника між Росією та Грузією під час війни у 2008 році.
Відносини між Грузією та ЄС стали напруженими після оприлюднення 30 вересня 2009р. доповіді Міжнародної комісії під егідою ЄС, що займається вивченням подій, що відбулися в Грузії в 2008р. Місія була сформована рішенням Ради ЄС від 2 грудня 2008р. Її роботу очолювала швейцарський дипломат, екс-представник ООН в Грузії Хайт Тальявіні.
Очевидно, що висновок місії є вкрай важливим, в першу чергу, для грузинської влади, яка весь період після російсько-грузинської війни докладала величезних зусиль для того, щоб довести міжнародній спільноті, що за початок широкомасштабних військових операцій відповідальна Росія і розпочаті грузинськими збройними силами дії носили виключно характер самооборони.
У доповіді чітко зазначається, що проведення військових операцій Грузією в Південній Осетії, що почалися пізно ввечері 7 серпня обстрілом Цхінвалі, не можуть знайти виправдань з точки зору міжнародного права. Грузія підписала низку міжнародних договорів, що забороняють застосування сили в Південній Осетії, у тому числі угода, підписана в 1992 р. в Сочі.
Доповідь Міжнародної комісії стала черговим ударом по міжнародному іміджу грузинської влади. Висновки, зробленні у доповіді можуть призвести до погіршення відносин між країнами ЄС та Грузією. Напруженість у відносинах зростатиме між тими країнами ЄС та Грузією, що покладали відповідальність за початок військових дій у 2008 році на Тбілісі.
Наслідки напруженості, що формується у відносинах між Грузією та країнами Заходу, вплинуть на країни всього Південного Кавказу. В останні місяці в усіх публікаціях різних західних аналітичних центрів відкрито йдеться про різке зниження довіри до Грузії як транзитної країни для енергетичних ресурсів. Грузино-російська війна показала, що транзит енергоресурсів через територію Грузії може перерватися в будь-який момент, що викликає серйозне занепокоєння у європейських країн. Дана ситуація може призвести до того, що Грузія втратить колишній статус надійної транзитної країни та буде виключення з нового регіонального енергетичного проекту «Набукко».
Розглянувши двосторонні відносини Грузії та ЄС можна провести порівняння співробітництва та євроінтеграційних стратегій України та Грузії стосовно ЄС. На сучасному етапі процес інтеграції Грузії та України до європейських та євроатлантичних інститутів розглядають параленьно, застосовуючи до цих країн однокові стандарти.
Порівнюючи євроінтеграційні стратегії Грузії та України можна виділити наступні особливості.
Політика євроінтеграції стала актуальною після здобуття країнами незалежності у 1991 році. Інтенсифікація європейського напрямку відбулася після демократичних революцій у Грузії і Україні та розширення ЄС у 2004-2007 рр. Відносини України з ЄС, так як і Грузії, головним чином, грунтуються на Угоді про партнерство та співробітництво. Навідмінно від України, де 11 червня 1998 року Указом Президента було затверджено Стратегію інтеграції України до ЄС, в Грузії на даний момент на державному рівні ще не розроблено документу щодо стратегії інтеграції до ЄС. Базовим документом у відносинах між Грузією та ЄС є УПС.
Спільним для України та Грузії є робота щодо адаптації власного законодавства до законодавства ЄС та забезпечення прав людини. Також пріоритетними є економічна співпраця та розвиток торгівельних відносин. 5 лютого 2008 року Україна завдяки підтримці ЄС приєдналася до СОТ. Сьогодні приєднання до СОТ є актуальним питанням для Грузії.
Серед основних напрямків інтеграції України та Грузії до ЄС потрібно виділити адаптацію соціальної політики країни до стандартів ЄС та культурно-освітню, технічну співпрацю. Характерним для розвитку взаємовідносин України та Грузії з ЄС є поглиблення відносин у сфері охорони довкілля та галузевої співпраці.
Отже, розглянувши Європейську політику сусідства можна зробити висновок, що вона сприяє зміцненню добробуту, стабільності та безпеки як країн ЄС, так і сусідніх держав і потребує дій як з боку країн-сусідів, так і з боку ЄС. На сьогодні Грузія, входячи до ЄПС, сфокусовує власну політику на ключових сферах співпраці з ЄС. В рамках ЄПС відбувається поглиблення торгівельних відносин між Грузією та ЄС, поглиблюється політичний діалог, досить активно розвивається співпраця у галузі енергетики, розширюються масштаби гуманітарних операцій. ЄПС дає можливість ЄС забезпечувати стабільність та підтримувати мир на Південному Кавказі. Співпраця з кавказькими країнами спрямована на створення кола стабільних та демократичних держав навколо кордонів розширеного ЄС і забезпечує попередження появи лінії розколу між ЄС і його сусідами. І хоча ЄПС не пов’язана з питанням потенційного членства в ЄС та для Грузії співпраця в рамках даної політики є одним з найпріоритетніших напрямків розвитку власної зовнішньої політики.
 
Наукові статті, Доклади » РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН » ЄВРОПА » Еволюція відносин Грузії та ЄС
Сторінка 1 з 11
Пошук:




Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz