| Олеся | Дата: П`ятниця, 18.11.2011, 19:25 | Повідомлення # 1 |
 Магистр
Група: Проверенные
Повідомлень: 3
Статус: Offline
| Вступ
Сучасний світовий ринок озброєнь - один з найбільш складних секторів світового господарства. Суперництво окремих країн та угруповань тут є дуже гострим: боротьба точиться не тільки за окремі прибутки, а й за військово-технічну перевагу, тривалу прив'язку покупця до свого технологічного комплексу. Придбані кораблі, літаки, системи протиповітряної оборони, танки, артилерійські комплекси служать, як правило, багато років, однак з часом потребують модернізації та ремонту. Тому зв'язки у цій сфері надто вигідні виробнику, оскільки перша угода тягне за собою необхідні чергові контракти.
Зараз перед країнами - основними експортерами озброєнь та військової техніки, у тому числі і ринку озброєнь Великобританії постає завдання максимально розширити власну частку на ринку, який звужується, а отже, хоч би протягом кількох найближчих років зберегти попередній середньорічний рівень виручки від продажу зброї.
Військово-політичне керівництво Великобританії розглядає зовнішню торгівлю зброєю та військовою технікою в якості одного з важливих засобів зміцнення позицій монополістичного капіталу в боротьбі проти світового соціалізму, міжнародного робітничого і національно-визвольного руху.
Об’єктом дослідження роботи є основні риси світового ринку зброї.
Предмет дослідження – особливості розвитку ринку озброєння Великобританії.
Метою роботи є дослідження особливостей розвитку ринку озброєння Великобританії.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
- визначити характерні риси світового ринку зброї;
- визначити основні позиції Великобританія на ринку озброєнь;
- з’ясувати перспективи розвитку ринку озброєнь Великобританії.
1. Характерні риси світового ринку зброї
Торгівля зброєю є широко визнаним чинником міжнародних відносин. Будучи одним з аспектів зовнішньої діяльності держави, ця сфера завжди привертала підвищену увагу світового співтовариства, потенційних конкурентів і покупців, експертів-політологів, підприємців і приватних осіб. Частка експорту озброєнь і послуг військового призначення у світовому експорті, за різними оцінками, становить від 1,5% до 2 %. Тільки за останні 10 років, згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), через світовий ринок озброєння та військової техніки (ОВТ) пройшло продукції на загальну суму 296 млрд. дол.
Цим видом діяльності займаються близько 50 країн-експортерів і 120 імпортерів. При цьому слід зазначити, що левова частка світової торгівлі зброєю концентрується в руках вузького кола експортерів і покупців. Так, на 10 основних країн-експортерів припадає близько 90% усіх продажів, а на 30 основних країн-імпортерів — близько 85% закупівель озброєння і військової техніки у світі [4, c. 32].
Особливістю сучасного світового ринку озброєння є те, що, на відміну від попереднього десятиріччя, він характеризується не стратегічною, а більшою мірою комерційною конкуренцією. Політичні фактори, які домінували на ринку озброєння в 70— 80-і роки, поступаються місцем ринковим, змінюються традиційні уявлення про торгівлю зброєю як про міждержавний імпорт (експорт) в основному великих систем ОВТ. Ця форма торгівлі вже не домінує, вона дедалі частіше витісняється новими.
На відміну від багатьох критичних груп товарів, виробництво яких може й не розгортатися в самій країні, національне військове виробництво організовується завжди. Зброя ж є й залишатиметься в доступній для огляду перспективі матеріальною запорукою національної безпеки держав за наявності потенційно конфліктного міжнародного оточення.
Контроль за рухом товарів і технологій військового призначення, а також реєстрація експортно-імпортних операцій є досить складними. Це, у першу чергу, пов'язано з переданням озброєнь, яке сторони з політичних інтересів та міркувань далеко не завжди бажають афішувати. Особливо це стосується відносин з так званими "проблемними" країнами або учасниками збройних конфліктів, до яких світовим співтовариством вжито обмежувальних санкцій чи ембарго.
Політичні наміри доповнюються й чисто меркантильними міркуваннями: торгівля зброєю — справа досить прибуткова, а її постачання всупереч заборонам дає ще більший зиск. Внаслідок цього існують легальний "білий" ринок озброєнь, "чорний" нелегальний та ринок "сірої" торгівлі, коли офіційних міжнародних заборон не існує, але країна-експортер з певних міркувань не бажає здійснювати торговельні операції за схемою "поставщик - кінцевий користувач" або декларувати їх на державному рівні [6, c. 248].
Розробка нових зразків озброєння, що задовольняють запити покупців з одного боку, обмежується інтересами власної безпеки, а з іншого - високий рівень складнощів, значна частка унікальних зразків викликають необхідність встановлення тісних контактів заздалегідь, до початку виробництва товару, тобто вже на стадії проектування та розробки техніко-економічних параметрів. Постачання складних видів техніки вимагає встановлення між продавцем та покупцем тривалих відносин, які не припиняються й після поставки виробів у зв'язку з монтажем, налагодженням та введенням в експлуатацію, а також технічним обслуговуванням у процесі експлуатації (навчання персоналу тощо).
Важливою особливістю безпосередніх зв'язків при поставках складних видів техніки є те, що вони, не обмежуючись відносинами між експортером- виробником та імпортером-покупцем, тягнуть за собою запровадження цілої системи зв'язків між фірмами, що беруть участь у комплектації таких поставок, тобто між субпостачальниками. При цьому генеральний підрядчик організовує комплектації і несе відповідальність перед покупцем за її своєчасність та якість. Таким чином, між усіма фірмами, що беруть участь у цьому процесі, повинні встановлюватися тісні, постійні й тривалі коопераційні зв'язки, причому ще на стадії науково-дослідних та проектних робіт.
Наявність прямих зв'язків між різними фірмами дозволяє одночасно налагодити тісні контакти з ринком, краще вивчати попит покупців, скоріше пристосовувати власні виробничі програми до вимог конкретного споживача за умов гострої конкуренції. На ринку зброї не існує будь-яких квот і незважаючи на величезну відмінність у цінах виробників, ніким і ніколи не запроваджувалися антидемпінгові заходи, що є усталеною практикою ГАТТ/СОТ на ринках звичайних товарів. Провідна роль держави у воєнній сфері вносить специфіку в механізм ціноутворення. Існує монополія — єдиним споживачем виступає держава. Йде боротьба за весь ринок певного товару, або конкуренція відсутня зовсім, тому ціни тут монополістичні та олігополістичні. Вони зростають при скороченні попиту. Вартість виробів постійно підвищується [5, c. 16].
2. Основні позиції Великобританії на ринку озброєнь
Найважливішою статтею англійського експорту є постачання кораблів, корабельного озброєння і устаткування, з продажу яких у вартісному вираженні країна займає перше місце в світі. Експортуються також ескадрені міноносці ОРО, підводні човни, сторожові кораблі, катери на повітряній подушці і кораблі інших класів.
В експорті наземного озброєння переважають поставки бронетанкової техніки. Танк "Центуріон" стоїть на озброєнні сухопутних військ більш ніж десяти держав, у тому числі Австралії, ПАР, Швейцарії, Ізраїлю, Канади, Йорданії, Кувейту. Всього з початку серійного випуску танка "Центуріон" і до теперішнього часу продано понад 8900 танків цього типу на суму понад 600 млн. фунтів стерлінгів. Крім того, на базі танка "Центуріон" спеціально для поставок в країни створений полегшений танк "Віккерс".
За відомостями в іноземній пресі, за останні роки у Великобританії спостерігається особливо швидке збільшення обсягу поставок озброєння на зовнішній ринок. Так, Військовий експорт Великобританії в 2009 році склав 7,2 мільярда фунтів стерлінгів (11 мільярдів доларів). Підсумки минулого року були озвучені Департаментом торгівлі та інвестицій Великобританії (UKTI) на міжнародному авіасалоні Фарнборо-2010. Британський військовий експорт зріс на 70 відсотків порівняно з 2008 роком. У позаминулому році Великобританія поставила за рубіж озброєнь і військової техніки на 4,23 мільярда фунтів стерлінгів.
За підсумками 2009 року частка Великобританії на світовому ринку озброєнь склала близько 20 відсотків. Найбільш великим покупцем британської військової продукції в минулому році були Саудівська Аравія і Індія. UKTI не уточнив обсяг експорту в ці країни, згадавши лише, що за останні дев'ять років Саудівська Аравія купила у Великобританії озброєння на 56 мільярдів фунтів стерлінгів [1, c. 18].
За даними Стокгольмського дослідницького інституту миру (SIPRI), за обсягом експорту озброєнь Великобританія займає п'яте місце в світі. За підсумками 2009 року, підрахували в SIPRI, частка США на світовому ринку озброєнь склала 30 відсотків, Росії - 24 відсотки, Німеччині - 11 відсотків, Франції - вісім відсотків, а Великобританії - чотири відсотки.
Великобританія не оприлюднили ще своїх офіційних даних з експорту зброї за 2010 рік. Проте вже зараз, на думку багатьох експертів, можна з упевненістю сказати, що Великобританія могла поділити п'яте місце з Францією. Такі висновки дозволяють зробити дані за 2009 рік.
Військовий експорт Великобританії за 2009 рік зріс майже на 70%, в порівнянні з попереднім роком і склав близько 11 млрд. доларів. У 2009 році частка Великобританії на світовому ринку озброєнь досягла близько 20%.
У 2011 році до Великобританії надійшло пропозиції від Індонезії з продажу винищувачів. Однак попереднім лейбористським британським урядом було введено заборону на постачання військової продукції до Індонезії в 1999 році. Тому якщо сьогоднішній уряд Великобританії схвалить операцію з продажу винищувачів Індонезії, вона цілком може вирватися в лідери серед експортерів на світовому ринку. Сума операції з Індонезією складе близько 8 млрд. доларів [4, c. 48].
Також в 2011 році Міністерство оборони Великобританії підписало контракт з збройової корпорацією BAE Systems про поставку стрілецької зброї і боєприпасів на суму більш ніж два мільярди фунтів стерлінгів (3,7 мільярда доларів).
У списку закуповуваних боєприпасів – снаряди для гаубиць, танків і корабельних гармат. Цей контракт покриє 80% потреб британської армії і ВМС в ході навчань і військових операцій в найближчі 15 років.
При необхідності обсяг контракту може бути збільшений до трьох мільярдів фунтів. Угода забезпечить роботою 1700 чоловік на військових заводах компанії в Кру, Бертло і Гласкоуде.
Угода була укладена через місяць після того як Палата Лордів визнала правомірним рішення Управління по боротьбі з серйозними шахрайствами призупинити розслідування відносно поставки BAE Systems літаків до Саудівської Аравії. Раніше компанія підозрювалася в дачі хабарів представникам королівської сім'ї арабської держави. Вартість тієї угоди склала 43 мільярда фунтів.
BAE Systems – найбільша британська збройова і аерокосмічна компанія. Вона була заснована в 1999 році злиттям Marconi Electronic Systems і British Aerospace. Її річний оборот складає більше 15 мільярдів фунтів. BAE поставляє зброю в США, Саудівську Аравію, Австралію та інші країни світу [7].
3. Перспективи розвитку ринку озброєнь Великобританії
Унаслідок широкого використання всього спектра політичних засобів боротьби і несумлінних методів конкуренції з боку США, існує побоювання, що буде відбуватися подальше звуження дії ринкових механізмів на ринках продукції військового призначення, що також може торкнутися й ринку озброєнь Великобританії. Такий поворот подій може привести до зменшення кількості дієздатних, повноцінних і незалежних учасників міжнародної торгівлі продукції військового призначення, і як наступний етап - до згортання конкуренції і встановлення абсолютної однополярної моделі конкуренції, яка принесе для учасників ринку цілий ряд серйозних наслідків.
За оцінкою експертів Міністерства оборони США збереження потенціалу основних конкурентів, у тому числі і Великобританії, з виробництва високотехнологічних конкурентоспроможних типів літаків і вертольотів військового призначення, озброєння і авіоніки безпосередньо залежить від розширення обсягів їхніх продажів за кордон. Внаслідок цього успішне протидія Вашингтоном експортним зусиллям найбільших виробників авіаційної техніки, включаючи Великобританію, неминуче призведе до ослаблення їх науково-виробничої бази та втрати можливостей з розробки і випуску новітніх зразків. Тим самим буде створена основа для забезпечення абсолютного домінування продукції американської аерокосмічної промисловості на міжнародному авіакосмічному ринку.
Однією з найважливіших тенденцій на світовому ринку озброєнь є серйозна зміна структури попиту на військову продукцію. Ці зміни відбуваються з кількох причин. По-перше, через еволюційного технологічного фактора (поява нових, більш сучасних видів техніки збільшує попит на озброєння наступного покоління), по-друге, через революційний технологічний фактор (поява принципово нової зброї призводить до зміни форм ведення бойових дій [8].
Висновки
Отже, у роботі були поставлені і вирішені наступні задачі - визначені характерні риси світового ринку зброї; визначені основні позиції Великобританія на ринку озброєнь; з’ясовані перспективи розвитку ринку озброєнь Великобританії.
Зокрема, було визначено, що військово-політичне керівництво Великобританії розглядає зовнішню торгівлю зброєю та військовою технікою в якості одного з важливих засобів зміцнення позицій монополістичного капіталу в боротьбі проти світового соціалізму, міжнародного робітничого і національно-визвольного руху.
Крім вирішення завдань військово-політичного характеру, англійський уряд за рахунок вивезення закордон військової продукції намагається поліпшити деякі економічні показники країни (зокрема, доходи від поставок озброєння використовуються для покриття дефіциту платіжного балансу).
Було з’ясовано, що хоча експорт англійської зброї придбав воістину глобальний характер, все-таки основна його маса направляється в найбільш важливі для британського імперіалізму райони світу. Так, за останні роки значний інтерес проявляється до держав в районі Перської затоки, де зосереджені значні капіталовкладення англійських нафтових компаній і зберігається ще політичний і військовий вплив Великобританії.
Окремо у роботі визначено, що за останні роки у Великобританії спостерігається особливо швидке збільшення обсягу поставок озброєння на зовнішній ринок. Військовий експорт Великобританії в 2009 році склав 7,2 мільярда фунтів стерлінгів (11 мільярдів доларів).
У списку закуповуваних в 2011 р. боєприпасів – снаряди для гаубиць, танків і корабельних гармат. Цей контракт покриє 80% потреб британської армії і ВМС в ході навчань і військових операцій в найближчі 15 років.
Список використаної літератури
1. Бегма В. Світовий ринок озброєння та особливості маркетингу продукції військово-технічного призначення // Економіка України. – 2010. - №6, черв.
2. Поляков Л. Контроль над експортом зброї: часткове відкриття закритої теми.// Дзеркало тижня. – 2008. - №26. – 14 липня.
3. Стріха С. Сучасний стан і тенденції розвитку світового ринку озброєння та військової техніки // Економіст. – 2011. - №1.
4. Стичішин П.П. Світовий ринок озброєння і військової техніки: проблеми та тенденції розвитку.// Економіка і управління. – 2001. - № 4. – С. 56.
5. Хахлюк А., Лук”янов А. Світовий ринок озброєнь: сучасний стан та тенденції розвитку // Військо України. – 2010. - №1-2. – С. 17.
6. Щорічник: Озброєння та міжнародна безпека / Пер. з анг. – Стокгольм. – Міжнародний інститут досліджень миру, Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова; ред. кол. А. Гриценко та ін. – К.: Заповіт, 2009. – 668 с.
7. Великобританія: Країна запасеться озброєннями на 15 років вперед - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wdww.ru/velikobritaniya-krana-zapasetsya-ozbroyennyami-na/
8. Основні тенденції розвитку світового ринку озброєнь [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vpk.name/news....ii.html
[size=9]
|
| |
| |
